19.07.2019

Чим і як будуть  розплачуватись українці за нові «вигідні» позики МВФ?

Редакция
27.09.2018

19 вересня в Україні завершила роботу місія Міжнародного валютного фонду. Офіційно експерти цієї фінансової організації впродовж 2-ох тижнів обговорювали з представниками українського уряду «останні економічні події та економічну політику Києва». Насправді ж група фахівців аналізувала можливість надання (або ненадання) Україні 1.9 млрд $ кредиту у рамках програми «розширеного фінансування».

Наші високопосадовці навіть не приховують, що без цього кредиту Україні буде дуже кепсько, бо державі загрожує дефолт – стан, коли країна не може повертати свої офіційні борги. Наслідками дефолту можуть бути світова ізоляція; арешт іноземних активів країни; неможливість отримувати нові кредити і накладання квот і обмежень на міжнародну торгівлю та на отримання іноземних інвестицій. Тобто, держава, яка опинилася у стані дефолту, перетворюється на «ізгоя» серед міжнародної економічної спільноти.

В України боргів перед різноманітними міжнародними фінансовими організаціями не менше, ніж у вуличного шолудивого пса паразитів на рештках колись густого хутра. Нині загальний борг перед іноземними кредиторами складає 70 млрд $. Тільки до кінця цього року наша держава мусить віддати 7.4 млрд. американських доларів за різними зовнішніми валютними зобов’язаннями. За сьогоднішнім курсом долара це майже 20% від розміру дохідної частини бюджетe країни на 2018 р.

Україна є одним із найбільших позичальників МВФ. Актуально наша держава вже боргує МВФ 11.93 млрд $. Більше кредитів від нас перед МВФ має лише Греція (з боргом у 12,8 млрд $) економічну ситуацію якої у всьому світі оцінюють як дуже погану.

Кредити за будь-яку ціну?

«Для чого співпрацювати з МВФ зараз? Невиплата боргів загрожує Україні дефолтом. А це зупинка виробництва, девальвація гривні, інфляція. Нам треба вберегти людей від цього негативу, тому й потрібні нові запозичення, щоби повертати старі», – пояснює прем’єр-міністр В. Гройсман.

Однак, приймаючи рішення про надання нових кредитів, «МВФівці»  висувають свої серйозні умови до держави-дебітора. У даному випадку йдеться про вимоги прийняти у Верховній Раді закон про Антикорупційний суд та врахувати вказівки МВФ при формуванні бюджету на 2019 р. Принагідно відзначимо, що «кредитний портфель» МВФ формують кілька найбагатших держав світу, зокрема, Японія, Німеччина, Франція, Великобританія. Але найбільшим акціонером є США, які вносять 17.14% коштів для кредитування.

Є ще одна умова надання нової позики для України – підвищення вартості природнього газу для всіх споживачів нашої держави до «ринкового рівня». Це означатиме, що українці будуть змушені платити за газ на 30, а то й на 60% більше, ніж зараз. І щоби таки отримати нову позику уряд України на такий важкий крок піти буде змушений. Інакше – дефолт…

Експерти МВФ поїхали з Києва не зробивши жодної заяви про перспективи надання чи ненадання нового кредиту. Тепер рішення прийматимуть на рівні керівництва цієї організації. При цьому знаючі люди твердять, що чергову позику наш уряд таки отримає. І питання про зростання тарифів на газ для населення вже фактично вирішене.

Як формувався наш борг перед МВФ

За роки незалежності Україна отримала від МВФ кредитів на загальну суму 31.5 млрд $. Наші уряди почали «латати діри» в економіці держави за допомогою позик від цієї організації ще у 1994 р.

Кредити від цього фонду наші уряди отримували у рамках 6-ти різних програм. Зараз Україна і МВФ співпрацюють за 7-ою програмою, яка має назву «програма розширеного фінансування». Вона стартувала у 2015 р., розрахована на 4 р.

На «старті» цієї програми МВФ за свої кредити вимагав від України: виведення з ринку неплатоспроможних банків; приватизувати найбільший комерційний банк «ПриватБанк»; радив легалізувати азартні ігри та видобуток бурштину; вимагав провести пенсійну реформу, розширивши «коридор» віку виходу на пенсію; продовжити боротьбу з корупцією; скасувати мораторій на продаж землі та переглянути тарифи на газ.

У рамках програми «розширеного фінансування» Україна вже отримала 8.7 млрд $ кредитів. Наш уряд до березня 2019 р. ще може розраховувати на додаткові 8.8 млрд $. Ці гроші МВФ надасть, якщо вважатиме, що їхні умови офіційний Київ задовольнить.

Чому уряди більше не хочуть співпрацювати з МВФ?

Упродовж понад 20 років, коли різні українські уряди набирали щоразу більше боргів від МВФ, з уст офіційних осіб українці постійно чули, що кредити від цієї фінансової структури – це  заледве не «панацея» для економіки країни, що «таких вигідних відсоткових ставок як у МВФ» більше не буває. Справді, відсотки за кредитами МВФ є істотно нижчими, аніж у інших фінансових організацій, які надають позики урядам.

Але є держави, які раніше брали позики у МВФ, але згодом постановили відмовитися від «майже філантропності» цієї структури.

До прикладу, Португалія, економіка якої сильно постраждала від фінансової кризи 2008-го, позичила у МВФ (і ще у Євросоюзу) сумарно 78 млрд євро. Виконуючи умови МВФ, тамтешній уряд підвищив податок на доходи фізосіб та ПДВ, збільшив пенсійний вік та тривалість робочого тижня. Спершу економіка держави росла, але позитивна тенденція розвитку не мала. У 2012 р. португальські урядовці зрозуміли, що через збільшення податків рівень тіньової економіки сягнув майже 25% ВВП, а державний бюджет втратив близько 8 млрд. євро. Тому наступного року Португалія відмовилася від податкового тиску і за підсумками 2014-го її ВВП виріс на 0,9%. Португалія вийшла з програми фінансової допомоги МВФ і її економіка тепер працює стабільно успішно.

А Угорщина після кризи 2008 р. позичила у МВФ 15 млрд $ і їхній уряд спершу розглядав можливість отримання додаткових кредитів. Але з вимогами, що їх висував МВФ, угорці погоджуватися не хотіли. Відтак, офіційний Будапешт достроково повернув позичене і керував економікою своєї держави без «емвеефівських» вказівок. ВВП Угорщини відразу зріс, а економіка цієї держави почала зростати і така тенденція зберігається кілька років поспіль.

Ще зазначимо, що сам по собі державний борг не є катастрофічним вироком для країни. Дуже багато держав беруть кредити. Якщо кредитні кошти чітко виділяються на поповнення золотовалютних резервів, на розвиток економіки, на створення робочих місць та впровадження інновацій – то лякати громадян такої країни дефолтом не варто, бо його не буде.

Правильне, мудре і «незлодійське» витрачання зовнішніх запозичень таки може допомогти економічному зростанню. От тільки чомусь в Україні стільки років поспіль не так. Економічна ситуація принципово кращою не стає, іноземних (та й внутрішніх) інвестицій, які за певних умов могли б навіть замінити кредити, як було мізерно мало, так якісно більше і не стає.

Зате можна було б потішитися за наших високопосадовців, які ще більше грошей переводять у різноманітні офшори і конвертують свої щоразу більші статки у нерухомості на «мальдивах». Так, ніби впевнені, що гігантські позики (та ще й з відсотками), отримані за визначенням «для розвитку України» віддавати не їм. А дітям і внукам теперішніх посполитих українців…

 

  • Чи знають депутати як живуть села ?

    • не всі, бо деякі не живуть в Україні 0%, 0 голосов
      0 голосов
      0 голосов - 0% из всех голосов
    • так, бо тримають контакт з виборцем 0%, 0 голосов
      0 голосов
      0 голосов - 0% из всех голосов
    • ні, бо далі округа не виходять 0%, 0 голосов
      0 голосов
      0 голосов - 0% из всех голосов
    Всего голосов[: 0
    21/09/2018 - 25/09/2018
    Опрос закрыт
    Архив опросов