19.07.2019

Децентралізація. Запобіжник від сепаратизму 

Редакция
26.09.2018

 

Коли немає на кого зважати та скаржитися, крім як на себе, коли ніхто не вказує яким має бути твій побут, коли ти впевнений у тому, що недарма витрачаєш кошти, сплачуєш податки, загалом коли ти нікому не заважаєш жити і маєш інструменти не дозволити заважати жити тобі – ти живеш у громадянському суспільстві. Сформуватися таке суспільство може лише за умови потужних органів місцевого самоврядування. Це органи, які повинні здійснювати справедливий розподіл здобутків громади, яка утворила адміністративну одиницю (область, район, місто, село, селище, об’єднану територіальну громаду (ОТГ)). Ця громада є невід’ємною частиною держави, яка стоїть на сторожі інтересів країни на міжнародній арені, опікується зовнішньою та внутрішньою безпекою, є гарантом дотримання конституційних прав і свобод та унітарності.

Перш за все такий устрій єднає країну, що наразі надто актуально. Сепаратизм зводиться до нуля, коли громадянин має всі ресурси, щоб створити комфорт для себе та своїх близьких. А тим, щоб кожен реалізував своє право на працю та достойний відпочинок, опікується місцевий орган самоуправління, як найманий суб’єкт. Центральна влада наймається для безпеки, зовнішньо-політичних справ та має представницькі повноваження у міжнародних структурах. Таке суспільство не може стати ґрунтом для сепаратизму. Адже в кордони такої країни ніхто нікого не заганяв. Вона утворена на взаємній повазі, адже всі суб’єкти є партнерами, і тверезому патріотизмі, джерелом якого є спільні надбання, якими пишається вся нація.

Таку схему державного устрою будує сучасна Україна. Здійснюється це опосередковано і через реформу децентралізації – передачі на місця повноважень, щодо управління та відповідальності перед громадянами.

Європейська хартія місцевого самоврядування

Витяг з преамбули

«метою Ради Європи є досягнення більшого єднання між її членами для збереження та втілення в життя ідеалів і принципів, які є їхнім спільним надбанням»

«органи місцевого самоврядування є однією з головних підвалин будь-якого демократичного режиму»

За основу української реформи децентралізації було взято Європейську хартію місцевого самоврядування, яку ратифікували всі без винятку парламенти країн Ради Європи, та у жовтні 1985 року підписали керівники цих держав. Вже у преамбулі документу, який випробуваний часом, і за яким вже не один десяток років живе Старий Світ, наголошується, що більшого єднання у країнах з демократичним устроєм можливо досягти завдяки розвиненому, а відтак наділеному повноваженнями, місцевому самоврядуванню. І наділити повноваженнями, за європейськими мірками, означає разом з повнотою влади віддати на місця і відповідну повноту відповідальності. І лише так, зазначено у хартії, можливо досягти чесності у звітах управляючих органів перед громадою. І лише так реалізується головний принцип демократії, коли джерелом влади є народ.

   Україна має унітарний державний устрій. У нас діє єдина Конституція, у нас єдиний законодавчий орган, рішення якого мають виконуватися іменем України, тобто вони чинні на усіх її теренах без винятку. Для окремих регіонів, у залежності від специфіки розташування, наявності спеціальних об’єктів, тощо, законодавча база може бути доповненою окремими постановами чи підзаконними актами. Втім лише у разі, якщо вони не суперечать та не створюють подвійного тлумачення чинного законодавства та Конституції.    

   Вітчизняна унітарність не чиясь вигадка чи забаганка. Її не ухвалювали задля зиску політичних чи олігархічних кланів. Вона склалася історично. Незалежні історики, соціологи, правники та державні діячи сходяться у тому, що саме унітарність для України є найбільш прийнятною формою державності. Вона походить і від специфіки географічного розташування, і від розмірів та адміністративного розподілу країни, і від етнічної приналежності населення.

Ефективності в управлінні державою з унітарним устроєм можливо досягти в умовах єдності її регіонів в усіх сферах суспільно-політичного життя. А основою цієї єдності є децентралізація. Це аксіома, зафіксована у Європейській хартії місцевого самоврядування та доведена рівнем розвитку країн Ради Європи, що її ухвалили. Як і має бути у сталих демократіях будь-яка ініціатива повинна бути обговорена та зважена і має право на життя у разі схвалення більшістю, що врахувала вимоги меншості. А врахувати вимоги і потреби громадян можливо тільки на місцевому рівні.

   Домовитися між собою задля власного комфорту можуть лише два співставних суб’єкти. І держава, як суб’єкт, може стати на один щабель з власним громадянином, виключно в обличчі місцевого органу влади. Який наділений повноваженнями, має ресурс та відповідальність і може напряму вести діалог не тільки з представниками громад, а з кожним громадянином за потреби. Лише так ситуація з соціальною справедливістю може наближатися до ідеальної. Що і закладено у підвалинах ідеї децентралізації.

Децентралізоване, а відтак дієве та відповідальне суспільство, автоматично починає шукати більш тісного зв’язку з партнерами і перш за все з сусідами. Так на взаємовигідних умовах виникають міжбюджетні стосунки між районами, областями. Так утворюються Об’єднані територіальні громади. Саме вони є непохитним фундаментом цілісної країни та сформованої нації. Коли кожен суб’єкт здатен задовольнити свої потреби завдяки тому, що він теж комусь потрібен. Адже наявність самих промислових гігантів в окремо-взятому регіоні точно зіпсує екологію, втім не факт, що задовольнить потреби його населення. Адже люди, крім чи не найважчої праці добувати вугілля, пахати землю, лити метал, хочуть по рівній дорозі чи працюючим, як годинник авіасполученням дістатися до гірськолижного чи морського курорту, де зустрінуть з посмішкою, говоритимуть зрозумілою, а відтак рідною мовою. І податки сплачені за такий відпочинок, повернуться громадянину тією ж рівною дорогою, злагодженою роботою Укрзалізниці та доступними квитками на літак. Громадянин такого суспільства сам відповідає за власне майбутнє, тож йому не потрібно шукати на чужині сильної руки аби вона навела лад у його домі.   Громадянин такого суспільства сам кому завгодно по обрубує руки, якими чіпатимуть його домівку.

 

 

 

  • Чи знають депутати як живуть села ?

    • не всі, бо деякі не живуть в Україні 0%, 0 голосов
      0 голосов
      0 голосов - 0% из всех голосов
    • так, бо тримають контакт з виборцем 0%, 0 голосов
      0 голосов
      0 голосов - 0% из всех голосов
    • ні, бо далі округа не виходять 0%, 0 голосов
      0 голосов
      0 голосов - 0% из всех голосов
    Всего голосов[: 0
    21/09/2018 - 25/09/2018
    Опрос закрыт
    Архив опросов